На базі Благодатнівської школи Бєлік Валентина Миколаївна на високому методичному рівні провела відкритий урок у 6 класі за темою: «Займенник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди займенників».

Мета: створити комфортні умови для навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, самостійність.

Навчальна: повторити й поглибити знання учнів про займенник як частину мови, його морфологічні ознаки; з’ясувати, яку синтаксичну роль виконує займенник у реченні, які існують розряди займенників за значенням; удосконалювати вміння учнів знаходити займенники в тексті, визначати їх розряд за значенням.

Розвивальна: розвивати навички творчого використання мовних засобів, мовленнєво-комунікативні вміння редагування, моделювання, конструювання синтаксичних конструкцій, за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу розвивати спостережливість, уважність, кмітливість як важливі елементи розумової діяльності людини.

Виховна: виховувати в учнів за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу любов до народних звичаїв, обрядів, художнього слова; виховувати любов до природи, її краси.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Специфіка уроку полягала в нетрадиційному його проведенні. Тип уроку – урок засвоєння нових знань, форма уроку – урок-віночок.

При проведенні уроку Валентина Миколаївна намагалася визначити оптимальний зміст уроку відповідно до вимог шкільної програми, враховуючи підготовку учнів; вибрала найбільш раціональні методи, прийоми і засоби навчання, що могли забезпечити пізнавальну активність і творчий розвиток учнів.

Мотивуючи форму уроку, учитель звернулась до учнів: «Віночок - не просто окраса, а й оберіг, бо у ньому є така сила, що болі знімає, волосся береже. Звичай плести віночки прийшов до нас із давнини. Всього у віночку 12 видів квітів. Дівчатам, яким виповнилось 9 років, плели вінок із 7 квіточок. І ми вплітатимемо по одній квіточці у наш вінок. Кожна квіточка захована у цій скрині, а ключі від скрині – у сонечка. Щоб отримати ці ключі і відімкнути скриню, необхідно виконати завдання, які підготувало нам весняне сонечко. Ви готові працювати?»

Інтерес учнів викликали різноманітні види завдань:

«Мовна розминка» (робота з текстом, виправлення мовленнєвих помилок).

«Упіймай займенник» (виписати з поданого тексту займенники, вказавши їх розряд).

«Інтелектуальний магазин» (вибіркова робота з уривками віршів Лесі Українки: вибрати з поезій тільки займенники, визначити в них рід, число, відмінок).

Творче моделювання «Веселка» (відновити й записати прислів’я, дібравши їхнє продовження з другої колонки. Підкреслити у них займенники як члени речення).

«Ми – кмітливі» (відгадування загадок).

«Снігова куля» (учні по черзі розповідають, що запам’ятали з вивченої теми, користуючись інтелект-картою (тести), підтвердили здобуті на уроці знання).

«Незакінчене речення»

1. На уроці було цікаво…

2. Було важко…

3. Я відчув (-ла), що…

4. Я зміг (змогла)…

5. Мене здивувало…

6. Я навчився (-лася)…).

Урок повністю відповідав віковим особливостям учнів.

Після виконання кожного виду завдань із чарівної скрині поступово з’являлись квіти: ромашка – символ любові, ніжності та вірності; барвінок – символ життя; мак – символ боротьби народу за волю; лілея – символ душевної чистоти; калина – символ краси і дівочої вроди; волошка – символ людського прозріння, краси і величі неба; любисток – це символ людської відданості, уміння бути корисним.

Доцільно використано наочність і технічні засоби навчання. Яскрава презентація допомогла краще засвоїти навчальний матеріал. Вдалою була інсценізація казки про займенник. Уміло використано електронний підручник. Доречно прозвучав вірш Дмитра Білоуса «Розряди займенників за значенням».

На етапі сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу акцентована увага на тому, чому займенник отримав таку назву. Валентина Миколаївна розповіла: «Раніше в граматиці існувала тільки частина мови, яка називала «ІМЕНА». Вона об’єднувала іменники, прикметники й числівники. У російській мові й досі збереглися ці назви: «имя существительное», «имя прилагательное», «имя числительное». Займенник замінював так звані «імена», тому його так і назвали «ЗАЙМЕННИК», тобто «замість імені»…

Дійсно, наша мова була б нудна й некрасива, коли б у ній не було займенників. Російський лінгвіст Олександр Реформатський говорив про займенники так: «Вони, «як запасні гравці» у футболі чи «дублери» в театрі, виходять на поле, коли вимушено «залишають гру» повнозначні слова».

Школярам була надана можливість порівняти й оцінити різні підходи до того, що вивчалося на уроці. Учні працювали творчо. Діти достатньо були завантажені роботою і в результаті отримали радісне відчуття успіху. На уроці виявлялися взаєморозуміння, доброзичливість, взаємопідтримка учнів між собою та вчителя й учнів. Ефективно було організовано самостійну роботу учнів у поєднанні з елементами самоосвіти. Діти почувалися співавторами уроку, були активними й відповідальними, використовували можливість робити вибір і відстоювати власну позицію.

Учні самі себе оцінили в кінці уроку, врахувавши шкалу оцінювання. Своєчасно проведено інструктаж щодо виконання домашнього завдання.

Поставлені завдання вдалося реалізувати повністю. Раціонально використано час на уроці. Були дотримані правила педагогічного такту, етики, норми стосунків учителя і учнів. На уроці панувала доброзичлива атмосфера, яка сприяла самовираженню кожного учня, розвиткові його мислення, емоційної сфери, збагаченню особистого досвіду. Належна увага надавалась розвиткові мовленнєвої діяльності учнів (читанню, говорінню, письму), а також збагаченню словникового запасу.

Найголовніше те, що учні показали вміння та навички щодо знаходження займенників у текстах, за допомогою таблиці навчилися вказувати розряди займенників за значенням. Урок проведено методично правильно.

Із матеріалами уроку можна познайомитись за посиланням >>

Гості високо оцінили роботу шестикласників і Валентини Миколаївни, побажали їм творчого натхнення та успіхів.