Вчитель історії, Улянівської ЗОШ Амвросіївського району, Донецької області
Урок Тема: Перші князі Київської держави. Мета: визначити якими були процеси державотворення у східних слов’ян; розвивати навички роботи з текстом підручника та історичними джерелами; розвивати інтерес до історії своєї Батьківщини. Тип уроку: вивчення нових знань. Обладнання: підручник, атлас, стінна карта «Київська Русь в ІХ – ХІ ст.», портретні зображення київських князів, фрагменти з художньо-історичних творів. Основні поняття і терміни: Київська держава, язичники, дружина, данина, бояри. Основні дати: 882 р. – захоплення влади в Києві князем Олегом; 945 р. – початок князювання Ольги. Структура уроку І. Організація навчальної діяльності ІІ. Актуалізація опорних знань учнів ІІІ. Вивчення нового матеріалу 1. Нащадки князя Кия – володарі Київської держави. 2. Утвердження в Києві князя Олега. 3. Княгиня Ольга. Відвідини Ольгою Царгорода. 4. Князь Святослав. ІV. Закріплення нових знань учнів. V. Підсумки уроку. IV. Домашнє завдання. Хід уроку І. Організація навчальної діяльності Учитель інформує учнів про результати тематичного оцінювання, проведеного на попередньому уроці, повідомляє про початок вивчення нової теми «Княжа Русь- Україна». Після чого повідомляє тему й основні завдання уроку. ІІ. Актуалізація опорних знань учнів Бесіда за запитаннями. 1. Яку ви знаєте легенду про заснування Києва? 2. Що відомо історикам про князя Кия? 3. Покажіть на карті Київ і східнослов’янський союз племен, князем якого був Кий. ІІІ. Вивчення нового матеріалу Для активізації уваги учнів під час уроку можна залучити їх до участі в дидактичній грі «Запитаннячки» Правила гри. Учитель доручає учням упродовж розгляду нового матеріалу скласти й записати на окремих аркушах шість запитань, після завершення вивчення нового матеріалу, учні обмінюються аркушами і відповідають на запитання . Аркуші із запитаннями та відповідями учителеві. Форму оцінювання результатів навчальної діяльності учнів учитель визначає самостійно. Доцільно найкращі запитання і завдання прикріпити до спеціального стенду в кабінеті й використати їх на наступному уроці під час перевірки домашнього завдання. 1. Нащадки князя Кия – володарі Киїивської держави. Розповідь учителя. Засноване полянським князем Києм місто Київ стала досить швидко виділятися серед інших східнослов’янських градів. Цьому сприяло його місце розташування. Київський князь міцно тримав у своїх руках ключі від Верхньої Наддніпрянщини, оскільки мав можливість контролювати річки – протоки Дніпра. У ті далекі часи саме річки були головними шляхами сполучення. Зокрема через Київ проходив найважливіший тогочасний торгівельний шлях «з варягів у греків», що поєднував Балтійське і Чорне море. Варягами на східнослов’янських землях називали мешканців Скандинавії, а греками – Візантійської імперії. Поступово Київ набув значення важливого центру, навколо якого об’єдналися східні слов’яни. Виникла Київська держава, або Київське князівство. Згодом його стали називати Руською землею, або Руссю. Правили нею Києвичі – нащадки князя Кия. Однак їхні імена нам не відомі. За літописом можна дізнатися, що ті часи були нелегкими. Перші князі « Заки скликалася велика Київсько-Руська Держава пройшов довгий час. Але вже коло 860 року Київсько – Руська Держава була дуже могутня і сильна, якої боялася і Візантія. Стірі літописці згадують, що в тих часах прославилися князі Аскольд і Дир. Та першим князем, що про нього ми маємо вже докладніші вісті був князь Олег.» (коментоване читання пункту параграфа) 2. Утвердження в Києві князя Олега. Розповідь учителя. Поширення християнства в Київському князівстві за правління Аскольда викликало невдоволення тих хто не бажав зрікатися давніх богів. Імовірно це стало однією з головних причин загибелі Аскольда й захоплення влади в Києві князем Олегом, який прибув сюди з півночі. Сталося це в 882 році.
Цікаво знати Князь Олег « Перед і після 900 – ого року княжив у Києві Князь Олег, свояк Рюрика, що княжив у далекому Новгороді. Олег бажав зробити Україну великою і могутньою торговельною державою. Але греки неохоче пускали до себе купців з України. Тому Олег відправився човнами на Царгород (Константинополь), добув його і склав з грецьким царем договір про великі полекші для українських купців. Після смерти Олега київським князем став Ігор, син Рюрика. Ігор водив війська у походи, на Чорне море та далеко на схід за гори Кавказ, де українці вели бої з персами й арабами. Він погиб убитий у війні з непокірним племенем дерев’ян. Жінка Ігоря Ольга (946-960) воювала з дерев’янами і покорила їх за смерть князя. Ольга перша з українських князів прийняла хрестову віру, тисячу років тому.» 3. Княгиня Ольга. Відвідини Ольгою Царгорода. Розповідь учителя. Син убитого Ігоря, Святослав, був ще малий і тому влада перейшла до дружини князя Ольги. Її вважали «мудрішою для всіх людей» - і недарма. За часи свого правління княгиня Ольга здійснила ряд важливих кроків щодо зміцнення Київської державності: - Помстився за смерть свого чоловіка, Ольга впорядкувала збирання данини, чітко визначивши її розміри й час стягуваня; - Розбудувала й прикрашала свою столицю. У києві з’явилася нова князівська резиденція – Ольжин двір із кам’яним палацом і дерев’яна християнська церква Святої Софії. - Було здійснено перші в історії Київської держави відвідини Візантії, які очолила княгиня Ольга. Колективна робота з підручником. Із перебігом відвідин посольством русичів Візантії учні знайомляться з підручником, читаючи уривок з оповідання «Царгородські дива» {1. с. 46-48}. Під час читання учні усно складають план прочитаного тексту. 4. Князь Святослав. Згідно з літописом, старіюча княгиня 864 р. передала владу своєму синові Святославу. Недовге правління цього князя-воїна залишилося в історії Киїської Русі перш за все як доба майже безперервних військових походів, у результаті яких він розширював кордони своєї держави. Князь Святовлав Завойовник «Син Ігоря Святослав Завойовник (960-972) уславився великою відвагою й хоробрістю. Він зруйнував край хозарів над рікою Волгою, бо вони шкодили Україні. Двічі він ходив з військом він ходив на Болгарію і Грецію та запанував у багатих землях над Дунаєм. У тих війнах українські війська добули собі велику славу; князь ішов усе перший на ворога і все попереджував ворогів: «Іду на вас!». Святослав поляг біля дніпровських порогів 972 р. у бою з печенігами; були це азійські кочовики, які займали тоді причорноморські степи.»
ІV. Закріплення нових знань учнів. Учитель перевіряє результати виконання учнями завдання до гри «Запитанняска» V. Підсумка уроку Заключне слово вчителя. За часів правління перших князів Київська держава зміцніла і стала відома у світі. Доба далеких воєнних походів русичів завершилася разом зі смертю князя Святослава. Його наступники зосередилися на освоєнні завойованих земель і розбудові держави. VI. Домашнє завдання Опрацювати матеріал підручника §67(ст. 45-50)